Багато хто спостерігав, як камені плоскої форми, яким надана швидкість з великою горизонтальною складовою і обертання, що забезпечує збереження малого нахилу площини каменю до обрію, при зіткненні з водою легко відскакують нагору від води, іноді кілька разів. Очевидно, що в явищі такого водяного рикошету горизонтальна швидкість відіграє основну роль. При відсутності горизонтальної швидкості плоский важкий камінь не може відскочити від води.

Багаторазове рикошетування свідчить про невелику втрату горизонтальної швидкості під час зіткнення з водою. Добре відомо також рикошетування снарядів. Так, наприклад, кругле ядро діаметром 0,16 м з початковою швидкістю 455 м/с може зробити на воді більше 22 рикошетів. В даний час в артилерії іноді навмисно роблять стрілянину на рикошетах.

Рикошет виникає через дію сили реакції води при вході тіла у воду. Оцінимо цю силу. Для цього перейдемо в систему відліку, зв'язану з тілом. Тоді на нього налітає струмінь води густиною r зі швидкістю v у напрямку під кутом a до поверхні тіла. Так як сила, що діє на струмінь з боку площини, дорівнює швидкості зміни проекції імпульсу P струменя на вісь y, перпендикулярну до площини тіла, то

F = DP_y/D t = Psina /D t.

За час Dt на площину попадає об’єм рідини

V = Sv D t

з масою M = rV і імпульсом

P = Mv = r Sv² D t,

де S – площа перетину струменю. Тому

F = rSv²sina . (*)

Для описаного вище ядра, ця сила складає близько 10⁶ Н, що в кілька тисяч разів більше ваги ядра.